Низка судових суперечок з приводу “цифрового” роялті демонструє, що музичні мейджори все ж мусять розплачуватись за привласнення прав, які їм не могли належати за договорами.
В одній з таких гучних справ, де музиканти Cheap Trick, The Allman Brothers, The Youngbloods та інші звернулись з позовом проти Sony щодо роялті, яке музичний мейджор завинив перед артистами за продаж їх записів у цифровому форматі.
Суть спору полягає в тому, що на думку Sony роялті на записи у цифровому форматі повинно сплачуватись за тим же принципом, який застосовується до фізичних носіїв, іншими словами – з вирахуванням усіх традиційних стягнень після яких музикантам залишається мізерний відсоток від роздібної ціни фізиного носія. Однак, на переконання музикантів Sony мусить сплачувати рівно половину від сум, які надходять за ліцензійними договорами на продаж цифрової музики.
Зараз виглядає на те, що сторони спору можуть досягнути мирової угоди, за якою Sony сплотить музикантам 7,95 млн. дол. США компенсації за недонараховане роялті за минулі роки. З них 2,5 млн. дол. складає оплата послуг юристів, адже справа тягнеться ще з 2006 року. За угодою музиканти також отримають підвищення ставки винагороди, яку вони отримають за продаж цифрових записів, на 3 відсотки, як визнання того, що продаж цифрової музики має нижчу собівартість, аніж продаж музики на традиційних носіях.
За оцінками експертів, це підвищення на 3 відсотки становить орієнтовно 2 центи США з однієї завантаженої стежини на iTunes вартістю 99 центів. Тож, на жаль, можна констатувати, що зменшення собівартості продажу музики через інтернет не впллине суттєво на збільшення надходжень на користь самих музикантів, що, звчайно, шокує усіх, хто покладав великі надії на розвиток цифрового музичного ринку та більшу фінансову незалежність музикантів завдяки продажу своїх творів, оминаючи видатки, пов’язані з виробництвом та транспортуванням фізичних носіїв.